ПОЛІТ
Артем Чуков
***
Зміст
Розділ 1. Таємниця.
Розділ 2. Світи.
Розділ 3. Per Aspera...
Глава 4. Великі Люди.
Глава 5. Шлях концентрації енергії.
Розділ 6. Кристалізація.
Розділ 7. Вітер Змін і Світло Сяючих Кристалів.
Розділ 8. Таємниця ключів.
Розділ 9. Напрямок уваги.
Розділ 10. Політ у Безмежність.
Моїм дружині і синові, батькам і всім дорогим моєму серцю рідним і близьким людям, присвячується.
Розділ 1. Таємниця.
- А куди ми підемо?
- Куди забажаєш!
- Прямо зараз? Ось так відразу?...
- Якщо хочеш, так, просто зараз! ))) Якщо хочеш, ми полетимо?
- Як полетимо, ось так візьмемо і полетимо????
- Так, і ми зможемо літати і спостерігати все, що ти забажаєш!
- А що ми там побачимо, що будемо з усім цим робити? А що, якщо мені буде багато чого незрозуміло?
- Я покажу тобі все, що ти захочеш! Ми побуваємо скрізь, де ти побажаєш, і, я постараюся пояснити тобі все, на що зможу дати вичерпну відповідь!
- А хіба ти не на всі мої запитання зможеш дати мені відповідь?
- Бачиш он той свій іграшковий зореліт, який тобі подарували на твій День Народження, точніше, тобі подарували конструктор - з якого ти його зібрав? Он він, стоїть неподалік?..
- Схоже не бачу... А! Ось же він! Ну так, звісно ж, я бачу його, ось він, просто я якось зовсім забув про нього...
- А пам'ятаєш, як ти хотів мати його в себе, після того, як випадково побачив його на полиці в магазині, а твої батьки не мали тоді часу та можливості його купити тобі, але потім батько з матір'ю подарували його тобі, на твій День народження... і... який ти був щасливий?!!!! Як ти спочатку, з їхньою допомогою, а потім і самостійно, навчився його збирати, ти вивчив його в найменших деталях і... навчився робити це легко... Пам'ятаєш?
- Так, згадав! Але... чому ти про це питаєш мене? І... чому я зовсім забув про нього?
- Ти дізнався...
- Що я дізнався?
- ...Вивчив його, ти дізнався його будову, вивчив у найменших деталях, ти став збирати і розбирати його на "раз-два"! І ти відчув радість володіння бажаною річчю, потім ти доклав зусиль для її вивчення, а головне - ти відчув усе ЦЕ! Ну а потім, ти просто його залишив... Залишив, бо він перестав розбурхувати тебе своєю таємницею...
- Таємницею... А хіба у всього є таємниця? У всього, що я бачу і на що хочу отримати відповідь у нашому польоті?
- Якоюсь мірою - так. Поки ти в цьому не розібрався. Як із твоїм іграшковим зорельотом... Розумієш? Він був таємницею для тебе, доти, доки ти не вивчив його досконально. Водночас він не був таємницею для того, хто його вигадав і продав тобі... Предмет або дія є таємницею, доки ти не розібрався в ньому... Щойно ти розв'язав задачку, вона втрачає для тебе інтерес, але все ж дещо залишається в тебе, коли ти її залишив...
- Ха! Що ж такого може в мене залишитися, якщо я це залишив десь? Не сміши, дивак!)))) Мій іграшковий зореліт стоїть осторонь, як щось може в мене від нього залишитися?
- У тебе залишилося щось... Щось найголовніше!
- Смішиш?
- ...
- Чому ти мовчиш і так загадково дивишся на мене? Таємниця?... Ха-ха...
- Знання!
- Що ... "знання"...?
- Ти дещо зрозумів!
- Що?
- Ти зрозумів принцип конструктора, і, можливо, ти не думав про сам принцип, і слово це для тебе теж нове, але все ж таки твої дії, коли ти навчився його збирати, стали правильними, тому що ти зрозумів будову свого іграшкового зорельота-конструктора. І це найважливіше, бо десь усередині ти відклав це знання - яке тобі знадобитися в майбутньому. Спочатку ти відчув спрагу бажання, потім радість володіння, але, найбільший захват ти відчув, коли змайстрував його, потім з'явилася впевненість і гордість, ти показував його всім і говорив: "Дивись, Що Я Зібрав!" Ти відчував, ти пізнавав, ти діяв і ти дізнався! І таким чином поклав у свою скарбницю ще одну перлину! І ще - ти потрудився!
- Стільки всього... І що, якщо я захочу дізнатися таємницю геть того коника, мені потрібно буде його... розібрати?
- Ні в якому разі! Є таємниці - які ми пізнаємо - спостерігаючи!
- Чи зміг би я пізнати, наприклад, таємницю свого іграшкового зорельота-конструктора - спостерігаючи?
- Можливо, зміг би, але я думаю не до самого кінця і що для цього тобі знадобилася б ну просто сила-силенна часу... Я б ще сказав по-іншому... Є речі, які створюють люди, а є речі, які створює Природа!
- Природа? Що таке природа...
- Це велика таємниця... І для пізнання таємниці Природи ти можеш ретельно спостерігати за Її проявами... Нас оточує величезний нескінченний світ Таємниць Природи! Твій зореліт є проявом пізнання тільки людської природи, а сама природа є нескінченним світом, що містить як людську природу, так і природу рослин, тварин, птахів, комах, того ж коника... І "розібравши" коника, як свій іграшковий зореліт, - ти позбавиш його Життя - найголовнішого, без чого не може існувати Природа...
- Мені важко зрозуміти... Життя...
- Це Велика Таємниця! І ми є її учасниками... І все, що ти бачиш, і все, що ти захочеш побачити в нашому польоті, спостерігати або пізнати, - є цією Великою Таємницею. Ти і я - ми - це саме Життя. Люди, коник, небо і земля, вода, повітря, сонце і місяць - Життя.
- У мене мурашки...
- Ти в передчутті розгадок деяких Таємниць Життя!
- А чому ти кажеш деяких, хіба ми не зможемо розгадати все?...
- Пам'ятаєш свій іграшковий зореліт?
- Так...
- Адже ти забув про нього, коли він перестав становити для тебе інтерес... Правильно?
- Так...
- І тепер тебе цікавлять новіші речі, їхній устрій, спостереження за ними...
- Так...
- І у тебе з'являється пристрасне бажання їх розгадати, будучи активним учасником Життя?! Щоразу ти ставиш собі запитання, і це надає тобі сили радісно прокидатися вранці, щоб отримати відповіді і поставити ще більше нових запитань... і це... як карусель у парку, як морські хвилі та свіжий вітер розбурхує тебе. І якби ти дізнався все? Що б тоді рухало тобою, щоб змушувало радіти, що б змушувало дізнаватися?
-...
- ...
- А якщо мені буде важко, якщо мені буде страшно? Якщо буде самотньо? Що тоді?
- Я завжди буду з тобою! Чуєш, Завжди! Ти завжди можеш розраховувати на мою підтримку, я завжди буду поруч, пам'ятай про це!
- Справді?
- Правда.
- А чому ти так упевнений? ...
- Тому, що я люблю тебе! Я дуже тебе люблю! І моє кохання - є крила - які понесуть нас через безкраї світи в Нескінченність! Ти побачиш і зрозумієш, що немає кордонів, бо ніхто не зможе відібрати в тебе твою мрію! А моя любов буде завжди тебе берегти! Що б не сталося, я завжди буду тебе любити і приймати таким, який ти є, з усіма дивацтвами, які здаються оточуючим. А коли тобі буде боляче, я допоможу терпіти цей біль, а коли тобі буде самотньо - я завжди прийду на допомогу, коли не в кого буде запитати поради - я завжди тобі її дам...
Розділ 2. Світи.
- Що це?
- Світи...
- Що таке "Світи"...
- Це місця існування різних творінь природи...
- А що таке "творіння природи"?
- Наприклад, ми з тобою... Ми творіння природи. Небо і земля, вода, вітер, тварини, птахи... Ми всі творіння природи. І ми є представниками нашого світу...
- І коник?
- І коник...
- А люди, які нас оточують, теж?
- І люди, які нас оточують, теж творіння природи.
- А як природа творить?
- Я тобі вже казав, що це - є Велика Таємниця Життя!
- Невже не можна розкрити цю Велику Таємницю Життя?
- До якоїсь межі можна... І люди намагаються це зробити.
- А що таке ця межа?
- Розумієш, межа - це межа, яку кожен встановлює для себе сам. Це зупинка, яка може бути останньою на шляху людини...
- Навіщо вони це роблять?
- Бачиш, не те що б кожен робив це навмисно, але так трапляється... Звісно ж, усе залежить від того, наскільки ти сам хочеш розкрити таємницю... Дуже часто люди бояться розсовувати межі та відкривати таємниці, бо вони бояться всього нового, і їх лякає невідомість...
- А що таке Невідомість?
- Це коли ти не знаєш предмета, з яким маєш справу.
- А як дізнатися?
- Розширювати свій кругозір!
- А як?
- Спостерігати, ставити якомога більше запитань про устрій нашого світу, читати і спілкуватися з розумними людьми...
- І тоді я розсуну свої кордони?
-Да!
- Ти ще казав, що люди бояться... А що таке страх?
- Це таке підступне почуття, дуже неприємне, він виникає під час передчуття небезпеки, і той, хто не вміє ним керувати, ризикує назавжди залишитися з... дуже маленьким та обмеженим кругозором... Іноді страх дає змогу уникнути небезпеки, але більшою мірою люди його відчувають під час зіткнення з невідомим... І, бо їхній кругозір, часто доволі вузький, вони не знають, яких дій їм вжити у тій ситуації, що спричинила страх...
Страх робить людей жорстоким егоїстами, і тоді люди можуть бути безмірно підступними або боягузливими, але часто люди тому й жорстокі, що бояться невідомого...
Наш світ так чомусь влаштований, що люди, які відчувають той чи інший страх, будуть якимось, абсолютно здавалося б незбагненним чином, знову спрямовані в такі обставини, в яких вони його зазнали, і це може тривати до нескінченності, поки вони не наберуться сил для того, що б узяти його під особистий контроль! І найкращий спосіб, це - розширювати свій кругозір! Немає способу кращого! Коли людина вміє керувати своїм страхом, вона розпізнає його попереджувальні сигнали, наприклад, про майбутню небезпеку. У цьому випадку навичка управління страхом відіграє для нас корисну роль. Але якщо твій кругозір досить обмежений, і ти, приміром, не знаєш, про що ми тут говорили, то в якійсь ситуації страх може довести тебе до стану моторошної паніки і призвести до малоприємних наслідків.
- А що має людина робити для того, щоб узяти страх під свій контроль? І що таке "контроль"?
- Для початку, він має бути сповнений Сил і Рішучості! Я думаю, що для цього він має підпорядкувати своє життя певному регламенту. Це не жарт! Підпорядковуючи життя певному регламенту, навіть із раннього віку людина привчається до дисципліни, і тоді, вона може навчитися керувати собою і не давати волю марним страхам... У нашому випадку - регламент це - сукупність очевидних правил, яких треба регулярно дотримуватися для того, щоб наш організм перебував у чудовій фізичній формі, отже, людина буде сповнена сил для функціонування в нашому світі. Пам'ятаєш, ми говорили про спостережливість? Це твій контроль. Так от, у цьому разі людина має бути певною мірою спостережливою щодо себе. І дотримуватися регламенту. Контроль сну і відпочинку. Кількість і якість прийнятої їжі. Порядок у речах. Охайний зовнішній вигляд. Фізична культура. Ти розумієш, про що я? Таким чином, тіло людини завжди буде з легкістю переносити нервову напругу і навантаження, які виникатимуть на її шляху, і, якщо вона буде прагнути розвивати свій кругозір. Розширення кругозору має на увазі взаємодію з іншими людьми, а найбільші потрясіння відбуваються саме від нашої взаємодії, а саме коли під час нашої взаємодії людина не має достатніх знань про людську природу і не має знань про те, як вибудовувати прекрасні стосунки. Звідси і весь наш біль. Тому усвідомлення природи страхів і контроль над ними, а також фізична культура і порядок у речах - є першою сходинкою для становлення нас як сильних особистостей для проживання в цьому світі. І таким чином, ми виробляємо найголовніше - почуття - яке допоможе нам долати перешкоди на життєвому шляху. Впевненість!
-...
- Подивися, скільки ти вже знаєш!
-...
- Минуть роки, і ти усвідомлюєш, що дисципліна, регламент і впевненість - це той початковий і важливий арсенал, який допоміг тобі вивчати світи і не зламатися...
- А що, вивчаючи світи можна зламатися?
- Світи сповнені таємниць і небезпек. І якщо ти не будеш підготовлений належним чином при зіткненні з невідомим - може трапитися всяке. Одна людина - це цілий світ, не кажучи вже про безкраї світи... Одна людина - це Всесвіт. І вона зовсім не зобов'язана відповідати твоїм очікуванням. Її дії можуть дарувати радість. Але можуть дарувати і біль... Я вже говорив, що найбільший біль людина може терпіти тільки від людини... У нас є така кількість усього... Що тут казати про світи... Отже, розширений кругозір може подарувати тобі, нарівні з упевненістю, - відчуття спокою й умиротворення, з якими ти можеш зустріти небезпеку, що, можливо, колись, трапиться на твоєму шляху в особі якоїсь людини. І тоді, знаючи, що людина - як цілий світ, може приховувати в собі різні якості, ти не будеш на неї ображений. Можливо, ти навіть будеш її любити, навіть якщо вона буде відчайдушним негідником, ти тільки встановиш відповідні межі... Я не кажу, що ти зобов'язаний любити негідника, ти маєш повне право відплатити йому за заслугу, але твій світогляд дасть тобі змогу побачити картину ширше, а спокій і впевненість, вироблені регламентом і впорядкованим життям, - адекватно оцінити ситуацію та вжити відповідних заходів або не вжити нічого, бо завдяки своєму розвиненому світогляду - зможеш правильно оцінити наслідки...
- Наслідки? ...
- Тут мені хочеться розповісти тобі ще про одну важливу якість, яка вбереже тебе від усіляких неприємних наслідків. Відповідальність. Ти зобов'язаний бути відповідальним. Ти повинен зрозуміти, що у кожного вчинку є свої наслідки. І коли твій кругозір буде широкий, ти зможеш ясно бачити, до чого можуть призвести тебе або кого-небудь іншого його дії. Часом, навіть найшкідливіша дія може мати сумний наслідок. Тут потрібно мати великий кругозір, тому ти повинен бути спостережливим і розвивати цю якість постійно. Спостерігай. Спостерігай за сходом сонця, за тим, як ллє дощ, як падає і прикрашає землю сніг, як він тане і як розквітають квіти і дерева, спостерігай, як настає ніч, і слухай звуки природи, шум моря та гуркіт грому... Спостерігай за словами та діями людей, як людина поводиться під час розмови, і ретельно фіксуй, як узгоджуються їхні слова та вчинки... Спостерігай, як люди сміються, як їдять і як сплять. Згодом, ти почнеш розуміти, до чого призводять ті чи інші дії людини, і що прагнення до знання, краси і всього прекрасного - має доцільне обґрунтування! Тоді ти побачиш, як розвиваються світи, і що немає іншого способу прожити прекрасне життя, як тільки прагнення до пізнання Її Таємниць...
Розділ 3. Per aspera...
- Ти говорив про широкий кругозір, і що, долаючи страх - ми розвиваємо кругозір...
- Так, це дає змогу максимально об'єктивно оцінити те, що відбувається навколо нас, щоб не опинитися в дурнях і щоб ясно бачити напрямок нашого руху до розкриття Таємниці Життя... Спостережливість - твій контроль, який допоможе не збитися зі шляху розкриття таємниць.
- Невже це все, що нам потрібно?
- Повір, це вже дуже багато! Але є ще дещо...
- А що?
- Автоматизм...
- Що!?! ...
- Автоматизм.
- ? ...
- Мимовільне виконання дій...
- Я зовсім заплутався...
- У цьому немає нічого заплутаного. Він моторошно заважає людині розкривати таємниці життя. Це відсутність контролю.
- А...
- Автоматизм - це відсутність контролю. Твого контролю над тим, що відбувається, навколо тебе і в твоїй голові... Бачиш, ми так влаштовані, що дуже часто ми є не кращими копіями людей, які оточують нас, і самі того не усвідомлюючи, копіюємо їхні вчинки і дії. Ми дуже схожі на оточуючих нас рідних, друзів, ворогів, сусідів, колег або на будь-яку іншу людину, чиї дії з якихось причин глибоко засіли в наших серцях!
- А як може чиясь дія засісти "в наших серцях"? Не розумію...
- Це особливість нашої людської природи і в неї є дві сторони. Творчий і руйнівний. Річ у тім, що ми - відчуваємо... Так ми влаштовані. У цьому секрет розгадки автоматизму. У нас є почуття. Розумієш? Що ти відчуваєш, коли бачиш, що хтось із твоїх рідних засмучений або хворий?
- Хоча я можу бути сповнений сил у ці хвилини, я відчуваю щось щемляче і гнітюче в грудях, якийсь гнітючий жахливий настрій...
- Ти відчуваєш її біль... Біль ближнього. І водночас, коли ти бачиш перед собою енергійну сильну людину, радісну, спокійну й упевнену, - ти хочеш перебувати поруч із нею і бути такою ж!
- Так!
- Твої почуття відгукуються на ті чи інші дії людей, що оточують тебе, абсолютно, здавалося б, незбагненно! І щоразу, взаємодіючи з людьми, так чи інакше, у тебе виникають ті чи інші почуття, які формують твій настрій. І таким чином, від зустрічі до зустрічі, почуття, які ти відчуваєш, наповнюють засіки твого досвіду і створюють із тебе того, ким сприймають тебе оточуючі. Я не дарма помітив "ким сприймають тебе оточуючі". Бо якщо людина не має контролю і не спостережлива, вона не звертає своєї уваги на те, що або хто, і які насправді почуття в ній викликали.
Річ у тім, що наші почуття формують моделі нашої поведінки в повсякденному житті. Простіше кажучи, ми стаємо безкоштовними працівниками наших звичок. Тут, можна сказати, відповідь криється в цікавому слові. Враження. Це сплеск твоїх почуттів від чогось, щойно побаченого або почутого! Найперші почуття, які ти відчуваєш, опинившись у тій чи іншій ситуації. І найсильніші почуття викликають у нас своїми вчинками - оточуючі люди. Так от... Саме враження, добре чи огидне - закладається в засіки твого досвіду, і згодом формує тебе тим - "ким бачать тебе оточуючі". Але враження подіє на твої почуття залежно від того, як ти дотримуєшся свого регламенту! Пам'ятаєш, ми про нього говорили? Так ось, регламент і дисципліна поступово формують у тобі Стійкість! Спостережливість розвиває твій контроль. Таким чином, регламент, дисципліна, контроль - є певним фільтром - через який проникає в тебе та чи інша спостережувана картина життя, подія, чиясь дія. Ця картина може викликати дуже сильний позитивний або негативний відгук у твоїх грудях, але всі перераховані вище якості допоможуть тобі встояти і не втратити розсудливість, зберегти силу і мужність до пізнання нових таємниць життя.
Враження, спричинені діями оточуючих нас людей, роблять нас не найкращими їхніми копіями. Наша манера розмовляти, хода, сміх, гнів, спосіб діяти в різних ситуаціях закладається з таких самих манер і дій людей, які нас оточують, згодом вони закріплюються і перетворюються на щось "фундаментальне"... Мені чомусь смішно від того - яке слово я підібрав! Але все ж, іншого слова я підібрати не зміг! Чому я кажу "фундаментальне"? Тому що зруйнувати цей фундамент видається найскладнішим на шляху пізнання таємниць життя. Річ у тім, що з копіюванням схем поведінки інших, ми формуємо відповідні схеми мислення і це, часом, є найголовнішою перешкодою...
У всього в нашому світі є дві сторони. Можеш назвати їх "хороша" і "погана". Добре ще, коли в оточенні людини перебувають люди - ті, що істинно прагнуть до творення, пізнання, творчості та кооперації. А якщо людину від самого народження оточують похмурі побратими?.... Що тоді? Ким вона стане? Вона сама того не усвідомлюючи - скопіює гнітючі, руйнівні схеми або схеми жорстокості чи надмірної самовпевненості, що схоже на ту саму тупість... Ну гаразд, давай не вдаватимемося в крайнощі. Просто поспостерігай за поведінкою людей, які тебе оточують, з ким вони спілкуються, про що говорять, що входить до кола їхніх інтересів, які їхні реакції на позитивні й негативні події, що відбуваються з ними. Ти побачиш, що багато тих чи інших дій вони здійснюють автоматично, ніби мимовільно. Їхні звички зробили їх "фундаментальними". Вони реагують на те, що відбувається з ними - автоматично. Тобто, їхні реакції, є ні що інше - як дії, що регулярно повторюються. Які все більше зміцнюють їхні "фундаменти". Це не дозволяє під час вирішення життєво важливих проблем дивитися на те, що відбувається, з іншого, нового для них боку. Їхній кругозір замикається сам на собі, і вони бігають по колу, думаючи, що збільшення швидкості бігу зможе їм допомогти.
Потім поспостерігай за собою, що тебе радує, що засмучує? Як ти реагуєш на те, що відбувається з тобою? І найголовніше, що б ти хотів змінити в собі, щоб стати кращим?
- Стати кращим...
- Життя так влаштоване, що ти або стаєш кращим, або гіршим. Кращими ми можемо стати - тільки прагнучи до пізнання Таємниці Життя, коли ми не прагнемо до Її пізнання - ми починаємо блукати по колу, або точніше, спускатися вниз по Її круговій спіралі. А далі... Далі людина котиться вниз доти, доки, можливо, не зіткнеться на дорозі Життя з кимось - хто зможе її до глибини душі вразити своїм прагненням до розгадок таємниць. І тоді, можливо, це зіткнення знайде сильний відгук у її грудях і вона з новими силами почне своє сходження!
- А якщо не зіткнеться? Що тоді...
- Скотиться вниз "під три чорти"... Але, зазвичай у багатьох із нас є щось, що залишилося в засіках нашого досвіду. Найкраща частка наших накопичень! Вона як магніт може зіштовхнути людину з Тим - хто зможе цим зіткненням її втримати від подальшого падіння...
- З ким?
- З Великою Людиною!
-?...
Глава 4. Великі Люди.
- То хто ж такі ці "Великі Люди"?
- Насамперед це люди, які своїми діями, свідомо чи автоматично - змушують оточуючих прагнути до пізнання Таємниць Життя. Не застигати на місці. Рухатися. Так чи інакше, але вони можуть за допомогою своєї внутрішньої сили - зупинити людину, яка котиться стрімголов униз, і в такий спосіб, Життя дає тим, хто падає, - ще один шанс піти по висхідній.
- А хіба дії Великих Людей можуть бути і свідомими, і автоматичними?
- Безумовно! Ми ж усі - люди... Про автоматизм ми з тобою вже говорили, зроблю лише поправку на те, що автоматичні дії теж можуть бути творчими, тобто якщо людина зростала у середовищі, що відповідало її творчим діям. Але в остаточному підсумку, якщо така людина не усвідомить переваг контролю і прагнення до пізнання таємниць, весь її автоматизм на тому й "повирішується"... Бо кожен автомат - це машина, механізм, що працює за допомогою сторонніх, на зовнішньому приводі, і якщо його не вдосконалять, він стає непридатним і перетворюється на купу старого іржавого мотлоху... Безумовно, навіть великі люди, що діють автоматично, приносять незаперечну цінність у русі людства до пізнання таємниць життя, але все ж таки ми "зупинимося" на Великих Людях, які є істинно і по праву Такими! Різниця полягає в тому, що, на мою думку, заслужити право вважатися Великою - може людина, яка свідомо подолавши старі стереотипні звички, всіма силами прагне поліпшити наш світ, світ, у якому ми живемо.
- Я часто бачу таких по телевізору, в інтернеті, це сильні, позитивні люди, вони мають чудовий вигляд і гарно говорять! Вони говорять про краще життя і досягнення цілей! Часом вони багаті й успішні! Точно!..
- Ні.
-...!?...
- Вірніше, серед них можуть зустрічатися іноді Великі Люди, але загалом це - ілюзія, просто картинка, матеріал, який професійно зверстали й опублікували фахівці відповідного профілю, тільки й усього... І, попрошу не плутати поняття. Відомий, знаменитий - ще не означає Великий... А часто буває, і на жаль, навпаки...
- А хто ж вони тоді? І де вони?... Вони - живуть у горах і підземеллях і є магами та чудотворцями?
- Знову ні. Ну не те щоб повз, але, ... так, серед таких теж, можливо, є Великі, але знову - ні... Тобі заважає твоя зайва вразливість і віра в стереотипи, нав'язані культурою, в якій ми існуємо...
- Ну ок. Тоді це люди, чиє життя вибудуване ідеально, у них є сім'ї, їх поважають на роботі, вони є хорошими фахівцями у своїй справі, можливо, обіймають керівні посади, забезпечені, розумні, щасливі...
- Ти знову малюєш ідеалістичні картини; пролітаючи у напрямку до мети, ти десь зачепив краєм крила атмосферу її місця розташування, але знову - пролетів повз! Я не дарма кажу "повз" і роблю акцент на цьому слові... Бо ти - як і інші в цьому питанні - надміру ідеалізуєш, згідно зі звичними моделями уявлення про світ і людей, можливо, враження від слова "Великі" в тебе переміщене трохи в іншу площину...
-?...
- Розкажи мені про твого батька, що ти знаєш про його життєвий шлях?
- Ну тут не на дві хвилини... Я люблю його, і це здається мені головним. Ну добре, я спробую... Насамперед він завжди прагне зробити моє життя легким і прекрасним. Не те що б він хоче мого неробства, але він щиро хоче, щоб я не робив його помилок, і ми часто розмовляємо з ним на різні теми... Коли я був зовсім маленьким, він хотів, щоб я став, насамперед, свідомою людиною, сильною та щасливою. Він багато працював для того, щоб у мене завжди були смачна їжа, хороші іграшки, комфортний одяг і дах над головою. І він завжди, і досі, прагне до пізнання Таємниць Життя і якимось чином - звертає туди ж мій погляд...
- Ось бачиш...
- Не можу сказати, що у нас не буває розбіжностей і конфліктів, що він - не робив помилок на своєму шляху, не можу сказати, що ми - не засмучували один одного... Батьки завжди хочуть, щоб ми не повторювали їхніх помилок, і коли я поводився, як останній негідник, я тепер розумію, що це засмучувало його вдвічі більше... Але, завжди було і є в ньому щось прекрасне, що змушує мене вірити в себе, долати труднощі та відкривати для себе, таким чином, нові Таємниці Життя...
- Ти сам відповів на своє запитання.
- Мій батько - Велика Людина?
- Я тобі вже сказав. Ти сам відповів на своє запитання... Бачиш, велич людини не обов'язково має виражатися в нових відкриттях, витворах мистецтва, битвах, хоча це важливо, велич людини виражається в її стійкості на життєвому шляху, умінні долати труднощі, в терпінні, в любові до ближнього! У дбайливому ставленні не тільки до своїх накопичень і творінь, а й в обережному, дбайливому ставленні до почуттів оточуючих і їхніх шляхів. Твій батько - подарував тобі життя і навчив тебе як встояти на його тернистому шляху! І його "автоматична" модель пошуків істини і відкриття таємниць глибоко закарбувалася у твою свідомість, і ти так само, як і він, став прагнути до пошуку і пізнання Таємниці Життя. І мені здається, що глибоко всередині кожен батько прагне до того ж... Але відсутність знання, невігластво не дає змоги багатьом із них "зробити" зі своїх синів і доньок справжніх шукачів істини і відкривачів Таємниць Життя... Я навмисне взяв у лапки слово "зробити", тому що на якомусь етапі життя оточення та їхні моделі чинять на нас вплив, але все ж таки ми приходимо у цей світ із чимось притаманним - винятково нам самим, і врешті-решт життя буде питати саме з нас...
- ...
- А твоя Мати?! Чи не Великий її подвиг - виносити й народити тебе! Це сказати легко! Що ти знаєш про мрії, радощі, страждання і біль Жінки на Її Великому Шляху - Материнстві! Навряд чи ти зміг би так, мій друже... Навряд чи я зміг би так само... Виносити, народити, витягти, виховати, ночами не спати, коли ти хворів, а вранці йти на роботу, щоб у тебе була смачна їжа й новий мобільний телефон, щоб ти не канючив, щоб хлопці не засміяли... Ось так-то. То хто твоя мати?
- Велика Жінка?
- Ти сам відповідаєш на свої запитання... А твої бабусі й дідусі, які часто віддали свої життя "заводам і пароплавам", "прожили" майже все життя на роботі, щоб, у твоїх мами й тата, як і в тебе, - було сите, щасливе життя!...
Але вся велич навіть найтрудовитіших людей скрашується і зникає, як я вважаю, якщо погляд їхній спрямований винятково на "своє"... Ми так влаштовані, що повинні безперестанку взаємодіяти між собою, ділитися досвідом і вирішувати життєво важливі завдання, що необхідно для всього людства. Тому періодично на переломних віхах історії з'являються особистості, які можуть згуртувати і повести за собою народ до підвищення якості його свідомості, якості його життя. Духовні лідери, вчені, художники, політики, полководці... І, щоб побачити такого, необхідно бути вкрай спостережливим і уважним, бо багато брехні на шляху до розкриття Таємниць Життя... Завжди суди за плодами, за результатами. Дати максимально правильну оцінку допоможе тобі широкий кругозір. І є ще багато Великих Людей - які за Любов до Батьківщини і до своїх близьких принесли найдорожчу жертву... Вони принесли в жертву себе, вони віддали свої Життя - в ім'я Любові, відчайдушно борючись у битвах за Правду. Тут доречно буде позначити ще одну важливу якість Великих Людей... Хоробрість. Ні, я в жодному разі не спонукаю тебе до такої самопожертви, бо насамперед кожен із нас має чітко усвідомлювати - В Ім'я Чого він б'ється, але якщо вже ми говоримо на цю тему, я вважаю своїм обов'язком сказати про них - ми повинні пам'ятати їхні подвиги завжди, принаймні - це допоможе нам залишатися справжніми людьми...
-...
- І ще я скажу тобі ось що... Оскільки ми люди і живемо у світі людей, то ніякий досвід не приходить до нас як тільки через людей. Знайди Великого, хто зміг би послужити тобі прикладом і надихнути на подвиг розкриття таємниць життя у твоєму русі вперед! Велике щастя жити в колі таких, але й книжки, фільми - чудовий предмет навчання і натхнення на твоєму Неповторному Життєвому Шляху - у Твоєму Польоті!
Глава 5. Шлях концентрації енергії.
- Ти весь час говориш про розширення кругозору, але тоді я намагаюся охопити у своєму пізнанні все... Це - збиває мене з пантелику, я заплутуюся і виявляю, що в підсумку я не дізнаюся нічого...
- Все правильно, тут ми підходимо до одного з ключових елементів у пізнанні Таємниць Життя...
- Якому?
- Це найважливіший елемент! Розуміння якого, зможе впорядкувати хід твоїх думок і все складатиметься у твоїй голові належним чином...
- Розкажи...
- Як бачиш, я навмисно дію в такий спосіб, щоб ти запитував, бо саме в такому разі ти докладаєш зусиль, щоб ставити правильні запитання. Докладаючи зусиль, ми дбайливо ставимося до того, що отримуємо натомість, і... можливо, немає іншого способу для людини зберегти ті скарби, які вона збирає у свої засіки, здійснюючи свою неповторну подорож... Діючи саме таким чином, я допомагаю тобі виробляти цей чарівний і важливий елемент!
- То що ж це за елемент?
- Увага.
- ?...
- Саме! Увага...
- ...
- Бачиш, наша природа влаштована таким чином, що без Уваги ми так і не зможемо, здійснюючи наш політ, по-справжньому наблизитися до розгадок Таємниць Життя... Або, я б сказав, що в такому разі, політ людини буде жодним, або він закінчиться вельми сумно, або вона зовсім не зможе злетіти... Без Пізнання цього елемента й уміння ним управляти людина ризикує назавжди залишитися жалюгідною автоматичною копією тих, хто її оточує, навіть якщо її оточують Великі Люди!
- Цікаво...
- Вельми і вельми! Уся наша внутрішня сила - закладена в нас нашою природою - має певні властивості, і вміння нею керувати - зможе зробити багатьох і багатьох із нас - по істині Видатними Людьми... Дивись, коли ми робимо наш із тобою політ, адже ми з тобою розуміємо його напрямок, ми летимо геть до тієї зірки, і ми налаштовуємо прилади відповідним чином, ми розуміємо точку нашої часової посадки. І хоча нам, припустімо, достеменно відомі координати точки посадки і деякі особливості простору та місцевості, все ж таки на нас може чекати там або на шляху - дещо невідоме... Залишимо поки що те невідоме - яке, можливо, може на нас там очікувати, і зосередимось на русі з нашої точки А в точку Б...
- ...
- Це наша Увага!
- А...мм...
Кінець ознайомлювального фрагмента...